Чому селкірк-рекс кучерявий: історія породи й ген завитків

Кучері селкірк-рекса виглядають так, ніби кота щойно накрутили на бігуді. Але за цим плюшевим образом стоїть цікава історія: одне незвичайне кошеня, уважна заводчиця і генетична особливість, яка відрізняє селкірка від усіх інших кучерявих порід. Розповідаємо простими словами, звідки взялися завитки і чого від них чекати.

Кошеня на ім’я Міс ДеПесто

Історія породи почалася 1987 року в штаті Монтана (США). У звичайної кішки, яку прихистили в притулку, народилося шестеро кошенят, і лише одне з них мало кучеряву шерсть і кучеряві вуса. Кошеня назвали Міс ДеПесто й передали заводчиці перських котів Джері Ньюман, яка цікавилася генетикою.

Коли Міс ДеПесто підросла, її звели з чорним перським котом. Троє з шести кошенят у пометі вийшли кучерявими. Для генетика це була важлива підказка: ознака, яка проявляється вже в першому поколінні від схрещування з прямошерстим котом, найімовірніше, домінантна. Породу назвали на честь родини вітчима заводчиці — Селкірк. За даними CFA, це єдина порода котів, названа на честь людини.

Домінантний ген: що це означає на практиці

Девон-рекси та корніш-рекси теж кучеряві, але в них ознака рецесивна: кошеня стане кучерявим лише тоді, коли отримає «кучерявий» варіант гена від обох батьків. У селкірка все інакше — досить однієї копії. На практиці це означає: якщо кучерявого селкірка з однією копією гена звести з прямошерстим котом, приблизно половина кошенят буде кучерявою, а половина — ні.

2013 року генетики знайшли причину: зміну в гені KRT71, який відповідає за один із кератинів волосини. Цікаво, що в девон-рексів зміна знаходиться в тому самому гені, але в іншому місці й діє рецесивно, а кучерявість корніш-рексів пов’язана зовсім з іншим геном.

Ген селкірка діє за принципом неповного домінування:

• кіт з однією копією має хвилясту шерсть із виразними завитками;
• кіт із двома копіями зазвичай має тугіші, щільніші кучері;
• кіт без жодної копії — прямошерстий, навіть якщо його батьки кучеряві.

Саме тому в пометах селкірків часто трапляються прямошерсті кошенята. Вони такі ж повноцінні представники породи за походженням і характером, просто без завитків.

Кучері ростуть разом із котом

Кошенята селкірк-рекса зазвичай народжуються вже кучерявими. Але в підлітковому віці шерсть може на якийсь час розпрямитися чи стати менш виразною, а остаточно вона формується приблизно до двох років. Британська GCCF зазначає, що кучерявість змінюється залежно від віку, статі, сезону й гормонального стану — особливо в кішок. Тож якщо кошеня в пів року здається «менш кучерявим», ніж на фото у два місяці, це нормально.

Кучерявими в селкірка бувають не лише шерсть, а й вуса, а також волосся у вухах, тож вуха цим котам варто регулярно оглядати.

Коротка й довга шерсть

Селкірк-рекси бувають короткошерсті й довгошерсті. У короткошерстих шерсть густа й плюшева, завитки помітні по всьому тілу. У довгошерстих кучері довші й виглядають як розкішні локони, особливо на шиї, «штанцях» і хвості. Забарвлення може бути майже будь-яким.

Довжина шерсті успадковується окремо від кучерявості: довга шерсть у котів — рецесивна ознака, тож і в пометі двох короткошерстих селкірків іноді народжуються довгошерсті малюки.

Що каже стандарт

Стандарти описують селкірка як кота середнього чи великого розміру з міцним, мускулистим тілом і важким кістяком. Голова кругла, з повними щоками, очі великі й круглі, морда коротка й округла, але не пласка, як у перса. За даними CFA, дорослі коти важать приблизно 5,5–6,8 кг, кішки — трохи менше.

Щоб розширити генофонд молодої породи, до розведення залучали перських, екзотичних і британських котів. Правила щодо таких схрещувань поступово звужуються: наприклад, у CFA кошенята, народжені з 1 січня 2025 року, для реєстрації як селкірк-рекси мають походити лише від батьків-селкірків. Цей родовід пояснює і спокійний характер породи, і те, чому для неї важливі деякі генетичні тести, — про це ми розповідаємо в статті «Здоров’я селкірк-рекса».

Головне

Кучері селкірк-рекса — результат природної домінантної мутації в гені KRT71, яка з’явилася в одного кошеняти 1987 року. Завитки успадковуються простіше, ніж у девонів і корнішів, але в кожному пометі можуть бути й прямошерсті малюки, а остаточний вигляд шерсті видно лише ближче до двох років.

Більше про породу — на сторінці породи. Подивіться кошенят породи або, якщо зараз малюків немає, залиште заявку в листі очікування.