Характер селкірк-рекса: яким є життя з кучерявим котом

Селкірк-рекса легко впізнати за плюшевими кучерями, але ті, хто живе з цими котами, передусім розповідають про їхній характер. Породу зазвичай описують як спокійну, терплячу й дуже прив’язану до людей. Утім, це типовий портрет, а не гарантія: кожне кошеня має власний темперамент, і одне з першого дня проситься на руки, а інше спершу уважно спостерігає збоку.

Врівноважений компаньйон

Американська асоціація CFA влучно називає селкірків котами радше «контактними, ніж активними». Вони охоче граються, але не носяться квартирою цілий день і не шукають пригод на верхівці шафи. Частину цієї врівноваженості пояснюють родоводом: у становленні породи брали участь перські, екзотичні та британські коти, відомі своєю незворушністю.

Типовий селкірк любить бути поруч: дрімати на дивані біля господаря, спостерігати, як ви працюєте, супроводжувати вас на кухню. Голос у більшості тихий, і вимагати уваги гучним нявканням вони зазвичай не схильні.

Гра — так, але без марафонів

Спокійний не означає лінивий. Кошенята селкірк-рекса такі ж допитливі й пустотливі, як і будь-які інші, а дорослі коти охоче відгукуються на гру, особливо коли її пропонує людина. Добре працюють:

• вудочки з пір’ям чи стрічками, за якими можна «полювати»;
• м’ячики та іграшки, що котяться підлогою;
• іграшки-головоломки з ласощами всередині;
• коробки й тунелі для схованок і засідок.

Двох-трьох коротких ігрових сесій на день зазвичай досить, щоб кіт був у тонусі й не набирав зайвої ваги. Для міцних, щільно збитих селкірків, які не завжди поспішають рухатися самі, це особливо важливо.

Діти, гості та інші тварини

Терплячість — одна з найцінніших рис породи. І CFA, і британська GCCF зазначають, що селкірки добре уживаються з дітьми та іншими тваринами, зокрема з доброзичливими собаками. Але навіть найлагідніший кіт потребує поваги, тож варто дотримуватися кількох правил:

• навчіть дітей гладити кота долонею, а не смикати за кучері чи хвіст;
• брати кошеня на руки треба спокійно, підтримуючи задні лапки, і не носити його «як іграшку»;
• знайомте кота з іншими тваринами поступово й під наглядом;
• залиште йому тихе місце, де його ніхто не турбуватиме.

Кучерява шерсть так і проситься під руку, тому кошенята, яких змалку лагідно гладили й брали на руки, зазвичай виростають справжніми любителями обіймів.

Самотність і ритм дня

Селкірк-рекс не з тих котів, що драматично переживають кожну вашу відсутність, але й повністю самостійним його не назвеш. Як і більшість котів, селкірки найактивніші вранці та ввечері, а вдень охоче сплять у теплому місці. Типовий день може виглядати так: сніданок і коротка гра, довгий денний сон, вечірнє «полювання» на вудочку й тихий вечір поруч із господарями на дивані.

Робочий день на самоті більшість дорослих котів переносить спокійно, якщо вдома є чим зайнятися: кігтеточка, лежанка біля вікна з надійною сіткою, іграшка з ласощами. А от часті довгі відрядження без людини поруч — уже випробування для такого контактного кота. Якщо вдома рідко хтось буває, подумайте про двох котів, які ладнають між собою.

Характер і догляд

Спокійна вдача допомагає й у догляді. Більшість селкірків добре сприймають гребінець, якщо привчати їх змалку: короткими сеансами, з ласощами й без примусу. Це важливо, бо довгошерстим селкіркам регулярне розчісування потрібне, щоб не з’являлися ковтуни. Так само спокійно більшість селкірків згодом сприймають і переноску, якщо вона стоїть удома відчиненою й асоціюється з ласощами, а не лише з поїздкою до лікаря. Докладніше — у статті «Догляд за селкірк-рексом».

Із віком кошеня стає розважливішим, але потяг до людей і любов до обіймів зазвичай лишаються з ним на все життя.

Кому підійде селкірк-рекс

Селкірк — гарний вибір для родини, яка шукає лагідного, спокійного кота в дім із дітьми чи іншими тваринами і готова ділитися з ним диваном та увагою. Врахуйте й довжину шерсті: короткошерстий селкірк потребує зовсім небагато часу на догляд, а довгошерстому варто регулярно приділяти кілька хвилин із гребінцем. Якщо ж ви мрієте про невтомного атлета, який щодня вимагатиме складних ігор, або про кота, якому люди майже не потрібні, варто придивитися до інших порід — чи принаймні дуже уважно до характеру конкретного кошеняти.

Перш ніж обрати малюка, розпитайте заводчика, як кошеня поводиться з людьми та наскільки воно сміливе. Більше про породу — на сторінці породи. Доступних малюків шукайте серед кошенят породи, а якщо зараз їх немає — залиште заявку в листі очікування.