У кожної породи свій характер і ритм життя. Дізнайтеся, яка пасує саме вам, і подивіться, хто з малюків зараз шукає дім.
Знайди свою породу ♡
Одна з найстаріших порід Великої Британії: «британці» були серед учасників першої виставки котів ще 1871 року. Спокійні, врівноважені й ненав’язливі — люблять бути поруч, але не завжди на руках, тож легко чекають господарів із роботи. Густу плюшеву шерсть достатньо вичісувати раз на тиждень (частіше під час линьки), а сама порода чудово пасує родинам і тим, хто заводить першого кота.
1 кошеня в наявності
Порода веде родовід від кішки Сьюзі з загнутими вушками, яку 1961 року помітили на фермі в Шотландії; бувають висловухі (фолди) та прямовухі (страйти), і відповідальні заводчики в’яжуть висловухих лише з прямовухими. Шотландці лагідні, спокійні й товариські, люблять бути в центрі родинного життя та добре ладнають із дітьми. Густу шерсть достатньо вичісувати раз на тиждень, а довгошерстих — трохи частіше.
Зараз кошенят немає
Манчкіни з’явилися в США: 1983 року в Луїзіані знайшли коротколапу кішку Блекбері, від якої й пішла порода, а короткі лапки — результат природної мутації. Вони допитливі, товариські й дуже грайливі, спритно бігають і люблять сідати «стовпчиком», як сурикати. Коротку чи напівдовгу шерсть достатньо вичісувати раз-двічі на тиждень; манчкін підійде родинам із дітьми та іншими тваринами, а невисокі сходинки біля дивана зроблять його життя ще зручнішим.
3 кошеняти в наявності
Найвідоміший різновид — канадський сфінкс, що веде родовід від безшерстого кошеняти, народженого в Торонто 1966 року; відсутність шерсті — природна мутація. Сфінкси надзвичайно ласкаві, товариські й теплі на дотик, люблять спати під ковдрою з господарем і сумують на самоті. Шкіру потрібно регулярно купати або протирати, берегти від холоду й прямого сонця, тож порода підійде тим, хто часто вдома й готовий до особливого догляду.
Зараз кошенят немає
Девон-рекс з’явився в англійському графстві Девон 1960 року, коли там народилося кучеряве кошеня Кірлі. Це грайливі, кмітливі й дуже прив’язані до людей коти з великими вухами та «ельфійським» виразом мордочки — вони охоче сидять на плечі й беруть участь у всіх справах. Коротка хвиляста шерсть линяє мало й потребує лише м’якого догляду, а вушка — регулярного чищення; порода пасує активним родинам, де кіт рідко лишається сам.
Зараз кошенят немає
Корніш-рекс походить із Корнуолла (Англія), де 1950 року народилося кучеряве кошеня Каллібанкер. Стрункі, спортивні й невтомні, вони до старості залишаються грайливими, як кошенята, і дуже люблять увагу. Коротка шерсть щільно завита хвилями й не має остьового волосу, тому її достатньо протирати долонею або м’якою рукавичкою; корніш підійде активним господарям, які готові багато гратися.
Зараз кошенят немає
Селкірк-рекс — молода порода зі штату Монтана (США), що почалася 1987 року з кучерявої кішки Міс ДеПесто. Ці коти спокійні, терплячі й ласкаві, за м’який характер і плюшеві кучері їх часто порівнюють з іграшковими ведмедиками. Шерсть буває короткою або довгою: її обережно розчісують раз-двічі на тиждень, щоб не розпрямити завитки, а сама порода добре почувається в родинах із дітьми.
Зараз кошенят немає
Мейн-кун — одна з найстаріших природних порід Північної Америки та офіційний кіт штату Мен. Це великі, але напрочуд лагідні коти: товариські, кмітливі, люблять «розмовляти» м’яким муркотінням і часто цікавляться водою. Довга водовідштовхувальна шерсть із пишним коміром потребує вичісування двічі на тиждень, а сам мейн-кун повільно дорослішає й підійде родинам, що мають місце для великого друга.
Зараз кошенят немає
Сибірська кішка — природна лісова порода, яку сформував суворий клімат Сибіру. Сильні, спритні й кмітливі, сибіряки прив’язані до родини, добре ладнають із дітьми та іншими тваринами й довго зберігають грайливість. Густа тришарова шерсть водовідштовхувальна й майже не збивається, але під час сезонної линьки її варто вичісувати частіше; порода підійде родинам, які шукають міцного й відданого компаньйона.
Зараз кошенят немає
Регдол вивели в Каліфорнії (США) у 1960-х роках; назва означає «ганчір’яна лялька», бо ці коти розслабляються й обм’якають, коли їх беруть на руки. Великі, блакитноокі й дуже лагідні, регдоли спокійні, ходять за господарем по дому й зазвичай дуже терплячі. Напівдовга шовковиста шерсть майже без підшерстя мало збивається — достатньо вичісувати раз-двічі на тиждень; порода ідеальна для спокійного дому й родин із дітьми.
Зараз кошенят немає
Абіссинська кішка — одна з найдавніших відомих порід: назва пов’язана з Абіссинією (нині Ефіопія), а сучасний вигляд породі надали британські заводчики наприкінці XIX століття. Це енергійні, допитливі й розумні коти, які люблять висоту, іграшки-головоломки та участь у всьому, що відбувається вдома. Коротка тикована шерсть, де кожна волосинка має кілька смужок кольору, майже не потребує догляду, а порода підійде активним людям, готовим багато гратися.
Зараз кошенят немає
Сомалі — довгошерста «сестра» абіссинської кішки, яку як окрему породу розвинули в Північній Америці в 1960–1970-х роках. Вони такі ж живі, грайливі й допитливі, як абіссинці, дуже товариські та люблять компанію людей. Напівдовгу тиковану шерсть і пухнастий «лисячий» хвіст розчісують раз-двічі на тиждень; сомалі підійде активним родинам, які шукають яскравого й веселого компаньйона.
Зараз кошенят немає
Перські коти — одна з найстаріших порід: їхні предки потрапили до Європи з Персії (нині Іран) у XVII столітті, а сучасний тип сформувався у Великій Британії та США. Перси спокійні, лагідні й неголосні, цінують затишок, передбачуваний розпорядок і тихе товариство господаря. Довга густа шерсть потребує щоденного розчісування, а очі — регулярного догляду, тож порода підійде тим, хто любить неспішний ритм і готовий приділяти час грумінгу.
Зараз кошенят немає
Екзотична короткошерста кішка з’явилася в США в 1950–1960-х роках від схрещування персів з американськими короткошерстими котами — її жартома називають «персом у піжамі». Екзоти мають спокійний і ласкавий характер персів, але трохи грайливіші й дуже прив’язуються до своїх людей. Густу плюшеву шерсть достатньо вичісувати раз-двічі на тиждень і регулярно доглядати за очима; порода чудово пасує для квартири й тим, кому подобається вигляд перса без щоденного грумінгу.
Зараз кошенят немає
Російська блакитна походить із району Архангельська, звідки в 1860-х роках кішок привезли до Великої Британії, — тому спершу їх називали «архангельськими блакитними». Вони лагідні, тихі й делікатні, спершу стримані з незнайомцями, але дуже віддані своїм людям і цінують стабільний розпорядок. Коротка густа сріблясто-блакитна шерсть із щільним підшерстям легка в догляді, а порода добре пасує спокійним родинам і людям, які працюють.
Зараз кошенят немає
Орієнтальну породу вивели у Великій Британії в 1950–1960-х роках на основі сіамських котів, щоб поєднати їхню граціозну статуру з найрізноманітнішими окрасами. Орієнтали дуже товариські, балакучі й кмітливі, міцно прив’язуються до господаря й погано переносять самотність. Коротка блискуча шерсть (буває й напівдовга) майже не потребує догляду, а сама порода підійде тим, хто часто вдома й хоче активного співрозмовника, а не декоративного кота.
Зараз кошенят немає
