Чому девон-рекс кучерявий: історія Кірлі та ген KRT71

Хвиляста шерстка, великі вуха й «ельфійська» мордочка — девон-рекса не сплутаєш з іншою породою. Але кучерявість у нього — не результат якихось маніпуляцій, а природна генетична особливість. Розповідаємо, як в Англії помітили першого девона, чому його спершу прийняли за корніш-рекса, що відбувається в генах і що про породу каже стандарт.

Кіт із покинутої шахти

Історія породи почалася в містечку Бакфастлі в англійському графстві Девон. Наприкінці 1950-х місцева мешканка Берил Кокс прихистила бездомну черепахову з білим кішку, і та принесла кошенят. Серед них був темний котик із кучерявою шерстю, якого назвали Кірлі. Батьком, імовірно, був кучерявий здичавілий кіт, що жив біля покинутої олов’яної шахти, але впіймати його так і не вдалося.

Кірлі став засновником породи: за даними британської фелінологічної організації GCCF, родовід кожного девон-рекса у світі веде саме до нього.

Не корніш: відкриття другого гена

За десять років до того в сусідньому Корнуоллі вже з’явилася інша кучерява порода — корніш-рекс. Побачивши в газеті фото кучерявого кота, Берил Кокс зв’язалася із заводчиками, і всі припустили, що Кірлі несе той самий ген. Його схрестили з кішками корніш-рекс, але всі кошенята народилися з прямою шерстю.

Це означало, що кучерявість девона й корніша викликають різні гени. Так дві породи пішли окремими шляхами: девон-рекс визнали у Великій Британії 1967 року, а схрещувати його з корнішем відтоді вважають небажаним. Згодом у різних країнах знаходили й інші кучеряві мутації, наприклад селкірк-рекса в США. Кожна з них — окрема мутація, тож слово «рекс» у назві означає лише кучеряву шерсть, а не спорідненість порід.

Що відбувається в генах

«Девонський» ген знайшли лише 2010 року дослідники з Каліфорнійського університету в Девісі (UC Davis). Ним виявився KRT71 — ген кератину 71, білка, який бере участь у формуванні волосини у фолікулі. Зміна в ньому робить волосину слабшою й вигнутою, тому шерсть лягає хвилями.

Що важливо знати простими словами:

• ознака рецесивна: кучерявим буде лише кошеня, яке отримало девонський варіант гена від обох батьків;
• від схрещування девона з прямошерстим котом народжуються прямошерсті кошенята-носії;
• у того самого гена є ще один варіант — «сфінксовий», що робить кота майже безшерстим; він домінує над девонським, тому сфінкси й девони генетично тісно пов’язані, а схрещувати їх у розведенні не можна — це заплутує обидві породи;
• існує ДНК-тест, який показує, чи несе кіт девонський варіант.

Шерсть девона зблизька

Звичайна котяча шерсть складається з трьох типів волосин: довгих остьових, проміжних і м’якого пуху. У девона є всі три, але остьового волосу мало, і він змінений, тому шерсть коротка, м’яка й хвиляста. За стандартом GCCF хвилі особливо помітні на спині, боках і хвості. На маківці, шиї, грудях і животі шерсть може бути значно коротшою й пухнастою — це норма для породи. Вуса й брови теж закручені, ламкі й нерідко короткі.

Цікава деталь стосується кошенят. Більшість народжуються з хвилястою шубкою, але приблизно з восьми тижнів багато хто втрачає значну частину шерсті й лишається з коротким замшевим пушком. Потім шерсть поступово відростає, і повноцінну дорослу шубу девон зазвичай має не раніше ніж у шість місяців, а часто й пізніше. Лякатися цього не варто, але лисі ділянки в дорослого кота — привід показати його ветеринару.

Як доглядати за такою делікатною шерстю, розповідаємо в статті «Догляд за девон-рексом».

Що каже стандарт

Найважливіша риса девона за стандартом — голова. Це короткий широкий клин, контур якого утворюють три опуклі дуги: основа вух, вилиці й подушечки вусів. Вуха дуже великі, широкі в основі й низько посаджені, очі великі й овальні, з тим самим «хитрим» ельфійським виразом. Тіло середнього розміру, струнке й м’язисте, з широкими грудьми, високими тонкими лапами й довгим хвостом. Допускаються будь-які окраси.

Британські експерти окремо застерігають від крайнощів: надто короткий ніс і глибокий перехід до лоба роблять голову брахіцефальною, а це не відповідає стандарту. Для здоров’я кота помірність завжди краща за «ефектність», тож варто звертати увагу на заводчиків, які поділяють цей підхід.

Більше про породу — на сторінці породи. Перевірте, чи є зараз кошенята породи, або залиште заявку в листі очікування.