Міфи про девон-рексів: алергія, линяння і лисі плями
Чи справді девони гіпоалергенні, не линяють і не потребують догляду? Розбираємо популярні твердження про породу й пояснюємо, як є насправді.
Опубліковано 4 хв читання
Девон-рекс — порода з характером і яскравою зовнішністю, тож не дивно, що навколо неї з’явилося чимало міфів. Одні обіцяють більше, ніж порода може дати, інші, навпаки, лякають без причини. Розбираємо сім популярних тверджень і пояснюємо, що про них відомо насправді.
«Девон-рекс гіпоалергенний»
Цей міф трапляється найчастіше, і саме через нього варто бути особливо уважними. Головний котячий алерген — білок Fel d 1 — утворюється в сальних залозах шкіри та слинних залозах, а не у волосинах. Кіт розносить його, коли вмивається, і далі алерген осідає на меблях, текстилі й у пилу. Тож коротка кучерява шерсть не робить девона безпечним для алергіка.
Американська колегія алергії, астми та імунології (ACAAI) наголошує: усі коти виробляють алергени, і дослідження не підтвердили, що якийсь кіт може бути гіпоалергенним. Деякі люди з алергією кажуть, що переносять девонів легше, але реакція дуже індивідуальна й залежить і від людини, і від конкретного кота. Якщо в родині є алергія, спершу порадьтеся з алергологом і, якщо можливо, поспілкуйтеся з дорослими девонами ще до ухвалення рішення.
«Девони зовсім не линяють»
Девони справді лишають помітно менше шерсті, ніж пухнасті коти, бо шерсть у них коротка й рідша. Але волосинки все одно оновлюються, а ще вони тонкі й ламкі, тож трохи шерсті на пледі чи одязі буде. У період сезонного линяння її, як і в будь-якого кота, стає більше. Крім того, шкірний жир, який у звичайних котів вбирає шерсть, у девона частково лишається на шкірі й може залишати сліди на улюблених місцях відпочинку.
«Девон і корніш — одна порода з різних графств»
Схожі назви й кучерява шерсть справді збивають з пантелику. Але це різні породи з різними генами: у девона кучерявість пов’язана з геном KRT71, а в корніша — з геном LPAR6. Коли на початку 1960-х девона Кірлі схрестили з корнішами, усі кошенята народилися прямошерстими. Відрізняються й зовнішність, і шерсть: у корніша немає остьового волосу, а девон має всі три типи волосин. Корніш зазвичай має яйцеподібну голову з «римським» профілем, а девон — короткий широкий клин із величезними низько посадженими вухами. Докладніше — у статті «Чому девон-рекс кучерявий».
«Лисі плями в кошеняти — ознака хвороби»
Не обов’язково. Кошенята девона проходять кілька етапів розвитку шерсті: багато хто приблизно з восьми тижнів утрачає значну частину шубки й кілька місяців ходить у короткому пушку, а повноцінну дорослу шерсть отримує лише після шести місяців. Коротша й рідша шерсть на грудях, животі, шиї та маківці нормальна для породи в будь-якому віці. Водночас лисі ділянки в дорослого кота, почервоніння, лущення чи свербіж — привід звернутися до ветеринара.
«Короткій шерсті догляд не потрібен»
Вичісувати девона жорсткими щітками справді не треба — вони лише зламають делікатні волосинки. Замість щітки добре працює м’яка гумова рукавичка або просто долоня: погладжування прибирає відмерлі волосинки й дарує котові приємні хвилини. Але догляд потрібен інший: жир збирається на шкірі та біля кігтів, а великі вуха швидко накопичують сірку. Тож девону потрібні огляд і очищення вух, догляд за кігтями й час від часу купання. Про це — у статті «Догляд за девон-рексом».
«Девону байдуже, чи він сам удома»
Навпаки: девони дуже прив’язуються до людей і погано переносять довгу самотність. Кіт, який щодня годинами лишається сам, може нудьгувати, кликати й шукати розваг у шафах. Якщо ви багато працюєте, подумайте про другого кота й облаштуйте дім іграшками-головоломками та теплими лежанками. Друга тварина не замінить людину, але компанія іншого кота часто стає для девона справжньою розрадою в години вашої відсутності.
«Девон — тендітний і кволий кіт»
Худорлявий вигляд і великі вуха оманливі. Девони спритні, м’язисті й чудово стрибають, а енергії в них вистачає на кількох. Завдяки сильним заднім лапам вони легко злітають на шафи й холодильник, тож стійкі комплекси й полиці знадобляться. Водночас у породі є кілька відомих спадкових особливостей, наприклад вроджений міастенічний синдром, для якого існує ДНК-тест, а також схильність до вивиху колінної чашечки. Відповідальні заводчики перевіряють батьків, а про те, що саме варто спитати, ми пишемо в статті «Здоров’я девон-рекса».
Більше про породу — на сторінці породи. Подивіться, чи є зараз кошенята породи, а якщо ні — залиште заявку в листі очікування.
