Чому шерсть абіссинця мерехтить: тикований окрас і його історія

Погляньте на абіссинця в сонячному промені — і здається, що його шерсть світиться зсередини. Цей ефект дає тикований окрас: кожна волосинка пофарбована кількома смужками. Саме тикування робить породу впізнаваною з першого погляду, і саме про нього майбутні власники запитують найчастіше. Розповідаємо, звідки взялися абіссинці, як працює їхній окрас і що про це кажуть стандарти.

Звідки взялася порода

Назва породи відсилає до Абіссинії — так раніше називали Ефіопію. За популярною історією, родоначальницею породи була кішка Зула, яку 1868 року привезли до Англії після британського військового походу в Абіссинію. Американська асоціація CFA згадує, що 1871 року абіссинську кішку вже показували на виставці в лондонському Кришталевому палаці. Чи пов’язані сучасні абіссинці саме із Зулою, достеменно невідомо: родоводів тоді ніхто не вів.

Генетичні дослідження, на які посилається CFA, вказують, що предки породи найімовірніше походять з узбережжя Індійського океану та Південно-Східної Азії, а не з самої Ефіопії. Сучасний вигляд абіссинцям надали британські заводчики: британська асоціація GCCF офіційно визнала породу 1929 року. У США абіссинці з’явилися на початку XX століття і були серед перших порід, які CFA зареєструвала ще 1906 року.

Що таке тикування

У звичайної смугастої кішки на тілі є малюнок: смуги, плями чи мармурові розводи. В абіссинця такого малюнка на тілі майже немає. Натомість кожна волосинка має кілька темних і світлих смужок, що чергуються, а кінчик у неї темний. Коли мільйони таких волосинок лежать разом, виходить рівний, теплий і ніби мерехтливий колір, який змінюється залежно від освітлення. GCCF у стандарті вимагає виразного тикування щонайменше з чотирма смугами кольору на волосині.

Малюнок усе ж залишається на голові: темна «підводка» довкола очей, світлі ділянки біля них і характерна літера «М» на лобі. Темніша смуга часто тягнеться й уздовж хребта до кінчика хвоста.

Генетика простими словами

Тикування — це різновид таббі-малюнка, а не окрема «дика» ознака. 2021 року американські генетики (Kaelin та співавтори, журнал Nature Communications) з’ясували, що за тикований малюнок відповідають зміни в гені DKK4. Цей ген ще в ембріона впливає на те, як на шкірі розподіляються майбутні темні й світлі ділянки. Коли він не працює як звичайно, темні ділянки стають дрібними й дуже щільними — і замість смуг ми бачимо рівномірне тикування.

Ген тикування домінує над іншими таббі-малюнками: кошеня, яке отримало його від одного з батьків, уже буде тикованим, хоча на лапах, хвості чи шиї можуть проглядатися залишки смужок. Племінна робота в породі спрямована на те, щоб цих залишків не було.

Кошенята з «привидами» смуг

Малюки абіссинців часто народжуються темнішими, ніж будуть дорослими, а на лапах і хвості в них буває видно ледь помітні смужки. Це нормально: з віком окрас світлішає, тикування розкривається, а залишки смуг здебільшого бліднуть. Остаточний окрас зазвичай формується протягом першого року-півтора, тож фото тримісячного кошеняти ще не показує, яким буде дорослий кіт.

Що кажуть стандарти

Стандарти різних асоціацій відрізняються в деталях, але загальний образ схожий:

• статура — середнього розміру, гнучка й м’язиста, на струнких лапах; CFA пише, що абіссинець ніби стоїть навшпиньках;
• голова — помірний клин без різких ліній, великі насторожені вуха, іноді з китичками, як у рисі;
• очі — великі, мигдалеподібні, золотисті або зелені, з темною облямівкою;
• окраси — класичний дикий (ruddy, теплий рудувато-коричневий), соррель, або червоний, блакитний і бежевий (фавн). Деякі асоціації, зокрема GCCF, визнають також срібні варіанти й додаткові кольори.

Для домашнього улюбленця дрібні відхилення від стандарту не мають значення, а от для виставок і племінної роботи — мають.

Що це означає для власника

Коротка тикована шерсть щільно прилягає до тіла, майже не збивається в ковтуни і не потребує складного догляду. Окрас не впливає на характер: дикий і блакитний абіссинці однаково енергійні. А от походження кошеняти важливе: у породі є спадкові захворювання, для частини з яких існують ДНК-тести. Про них ми окремо розповідаємо в статті про здоров’я абіссинців.

Хочете побачити тикування наживо? Загляньте на сторінку породи і в розділ кошенят породи; якщо малюків зараз немає, запишіться в лист очікування.