Перейти до вмісту

Здоров’я шотландців: суглоби, тести й питання до заводчика

На що зважати у висловухих і прямовухих шотландців: ознаки проблем із суглобами, ДНК-тести, обстеження серця і що запитати в заводчика.

Опубліковано 4 хв читання

Шотландська — здоров’я

Шотландські коти можуть бути чудовими, лагідними компаньйонами на довгі роки. Але чесна розмова про здоров’я цієї породи неможлива без теми суглобів: ген, що загинає вушка, впливає й на хрящ у всьому тілі. Крім того, через спільних предків із британськими та перськими котами для шотландців актуальні деякі ті самі перевірки. Розповідаємо, на що звертати увагу. Одразу застереження: діагноз і лікування — завжди справа ветеринара, а ця стаття лише допомагає зорієнтуватися.

Головне питання — суглоби

У висловухих котів той самий варіант гена TRPV4, що загинає вушний хрящ, порушує розвиток хряща й кісток. Цей стан називають остеохондродисплазією. Він може проявлятися вкороченими, деформованими кістками лап, товстим малорухливим хвостом і раннім болісним артритом. Тяжкість дуже різна: в одних котів ознак майже немає роками, в інших вони з’являються ще в молодому віці. В австралійському дослідженні ветеринарних записів клінічно підтверджені випадки найчастіше діагностували у віці до двох з половиною років, тож перші роки життя — особливо важливий час для спостереження. Докладніше про генетику — у статті «Чому у шотландців загнуті вушка».

Прямовухі шотландці зазвичай не мають цього варіанта гена, а отже, і пов’язаних із ним змін. Але з віком будь-який кіт може зіткнутися з артритом, тому за рухливістю варто стежити в усіх котів.

Ознаки, на які варто зважати

Коти майстерно приховують біль, тож сигнали часто бувають непомітними. International Cat Care радить звертати увагу на такі зміни:

  • кіт неохоче рухається або стрибає, обирає нижчі місця;
  • змінилася хода, з’явилася кульгавість чи скутість, особливо після сну;
  • хвіст став малорухливим, кіт не дає до нього торкатися;
  • кіт менше вмивається, шерсть виглядає неохайною;
  • кіт ходить повз лоток, ховається, гірше їсть.

Будь-яка з цих ознак — привід записатися до ветеринара, а не чекати, поки все мине саме. Порівнюйте поведінку кота з тим, яким він був кілька місяців тому: поступові зміни легко пропустити, коли бачиш кота щодня.

Діагностика і роль ветеринара

Діагноз ставлять за оглядом і рентгенівськими знімками, які показують стан кісток і суглобів. Вилікувати остеохондродисплазію неможливо, але ветеринар може допомогти контролювати біль і підтримати якість життя кота. Схему лікування підбирає лише лікар. Регулярні огляди — щонайменше раз на рік, а для старших котів частіше — допомагають помітити зміни раніше.

Ніколи не давайте котові знеболювальні з домашньої аптечки: багато людських ліків для котів токсичні навіть у малих дозах. Будь-які препарати — тільки за призначенням ветеринара.

Дім, дружній до суглобів

Прості зміни вдома полегшують життя висловухому котові, особливо якщо в нього вже є ознаки проблем із суглобами:

  • сходинки чи пологі пандуси до дивана, ліжка й підвіконня;
  • м’які лежанки з низьким бортиком у теплих місцях;
  • лоток із низьким входом;
  • миски, до яких зручно діставати, не згинаючись;
  • стабільна вага, адже кожен зайвий кілограм — додаткове навантаження на суглоби.

Інші перевірки: нирки і серце

У родоводі шотландців є британські коти, а через них і перські предки. Тому для шотландців, як і для британців, рекомендований ДНК-тест на полікістоз нирок (PKD1). Цей ген передається домінантно, і якщо обидва батьки мають негативний результат, ця форма хвороби кошеняті не загрожує.

Через спорідненість із британцями, у яких описана схильність до гіпертрофічної кардіоміопатії, варто розпитати й про серце. ДНК-тесту на цю хворобу для цих порід немає, тому племінних котів обстежують за допомогою ехокардіографії у ветеринарного кардіолога.

Що запитати в заводчика

Відповідальний заводчик охоче відповість на запитання й покаже документи:

  • чи в’яжуть висловухих лише з прямовухими — один із батьків кошеняти обов’язково має бути страйтом;
  • чи є в прямовухого з батьків ДНК-тест, що підтверджує відсутність гена складки;
  • скільки років батькам і як вони рухаються — чи можна їх побачити, чи гнучкі в них хвости;
  • які результати ДНК-тесту на PKD1 в обох батьків і чи обстежували їм серце;
  • які щеплення, обробки й огляди вже отримало кошеня;
  • чи є договір і підтримка після переїзду.

Якщо заводчик уникає відповідей про суглоби або пропонує кошеня від двох висловухих батьків, краще шукати далі.

Більше про породу — на сторінці породи. Чи є зараз вільні кошенята породи, можна перевірити на сайті, а якщо ні — залиште заявку в листі очікування.