Перейти до вмісту

Чому російська блакитна сріблиста: шерсть, очі й походження

Архангельські коти, моряки й вікторіанські виставки: звідки взялася російська блакитна, чому її шерсть сяє сріблом, а очі з віком зеленіють.

Опубліковано 4 хв читання

Російська блакитна — особливості породи

Російську блакитну важко сплутати з іншими котами, якщо придивитися уважно: густе сіро-блакитне хутро ніби присипане сріблом, а яскраво-зелені очі світяться на тлі шерсті. Це природна порода — вона сформувалася без цілеспрямованого втручання людини, а заводчики лише закріпили й розвинули її риси. Розповідаємо, звідки взялися архангельські коти, як працює їхнє забарвлення і що кажуть про породу стандарти.

Архангельські коти

Вважають, що порода походить із району Архангельська та Архангельських островів на півночі Росії. Письмових свідчень про її ранню історію майже немає, але найпоширеніша версія каже, що котів привозили до Англії та Північної Європи моряки торговельних суден. За переказами, одного такого кота на ім’я Кола 1890 року виміняли в лондонських доках на баранячу ногу.

1875 року в лондонському Кришталевому палаці показали кота під назвою «архангельський кіт». Спочатку такі коти змагалися в одному класі з усіма блакитними котами, незалежно від типу, і лише 1912 року порода отримала власний виставковий клас.

Через війни — до сучасної породи

У першій половині XX століття помітну роль у розвитку породи відігравали скандинавські заводчики. Друга світова війна поставила російську блакитну на межу зникнення, і для відновлення поголів’я довелося вдаватися до схрещувань, зокрема із сіамськими котами.

Після війни американські заводчики привезли котів із Європи й поєднали англійські та скандинавські лінії. Так сформувалася сучасна російська блакитна: граційна, легка в кістяку, з довгими лапами й характерною густою шерстю.

Звідки блакитний колір

Блакитний у котів — це «розбавлений» чорний. За нього відповідає рецесивний ген розбавлення: пігмент у волосинах розподіляється нерівномірно, грудочками, і чорний колір сприймається як сіро-блакитний. Щоб кошеня стало блакитним, воно має отримати цей ген від обох батьків. Тому від двох блакитних батьків народжуються блакитні кошенята.

Більшість асоціацій, зокрема CFA і FIFe, визнають лише блакитне забарвлення. Британська GCCF також визнає російських білих і чорних котів, яких почали розводити в 1960-х. А довгошерста родичка російської блакитної — окрема порода небелунг.

Сріблястий блиск і подвійна шерсть

Секрет сяйва — у кінчиках остьових волосин: вони світліші й мають сріблястий відтінок, тож шерсть ніби мерехтить на світлі. Стандарти описують шерсть російської блакитної як подвійну, коротку й дуже густу, зі щільним підшерстком, через який хутро не прилягає до тіла, а стоїть. На дотик вона м’яка й шовковиста, не схожа на шерсть інших порід.

Через таку густу шерсть кіт здається більшим, ніж є насправді. Під хутром — граційне, м’язисте тіло середнього розміру.

Зелені очі — не з народження

Яскраво-зелені очі — одна з візитівок породи, але кошенята народжуються з іншими. Спершу очі в них блакитнуваті, як і в усіх кошенят, потім жовтуваті, часто із зеленим обідком навколо зіниці. Поступово зелений колір стає насиченішим, і цей процес може тривати місяці, а то й більше року. Тож не хвилюйтеся, якщо очі вашого кошеняти поки що не смарагдові.

Що каже стандарт

Стандарти різних асоціацій відрізняються в деталях, але загальний образ спільний:

  • граційне тіло середнього розміру на довгих струнких лапах;
  • клиноподібна голова середньої довжини;
  • великі, широко посаджені вуха;
  • широко посаджені очі яскраво-зеленого кольору;
  • густа блакитна шерсть рівного відтінку зі сріблястим блиском.

Часто кажуть, що російська блакитна ледь помітно усміхається: кутики рота в неї трохи підняті. Ця «усмішка» разом зі сріблястим сяйвом робить погляд кота особливо виразним.

Що це означає в побуті

Особливості породи підказують кілька практичних висновків:

  • густу подвійну шерсть зазвичай достатньо вичісувати раз на тиждень, але під час линяння частіше — шерсті випадає більше, ніж здається;
  • через щільне хутро фігуру важко оцінити на око, тож регулярно зважуйте кота й промацуйте ребра;
  • колір очей кошеняти ще зміниться, тож, обираючи малюка, дивіться на очі його батьків;
  • сріблястий блиск найкраще видно на здоровій шерсті: якщо хутро потьмяніло, обговоріть це з ветеринаром.

Про щоденний догляд за такою шерстю ми розповідаємо в статті «Догляд за російською блакитною».

Більше про породу — на сторінці породи і в статті «Характер російської блакитної». Чи є зараз вільні кошенята породи, можна перевірити на сайті, а якщо ні — залиште заявку в листі очікування.