Чому у манчкінів короткі лапки: генетика, здоров’я, побут

Короткі лапки манчкіна — це природна мутація, через яку довгі кістки кінцівок ростуть коротшими (хондродисплазія, або непропорційна карликовість). Вона домінантна: кошеняті достатньо однієї копії від одного з батьків, а дві копії, за наявними даними, несумісні з розвитком ембріона. У 2020 році дві незалежні групи генетиків пов’язали цю ознаку зі структурним варіантом гена UGDH на хромосомі B1.

Що саме вкорочено

У коротколапого манчкіна вкорочені довгі трубчасті кістки всіх чотирьох лап, а тулуб, голова і хвіст мають звичайні пропорції. Це не мініатюрна порода: за описом TICA, дорослий манчкін важить приблизно 2,3–4 кг, як звичайний кіт середнього розміру.

Найдокладніше будову лап описали дослідники Ветеринарного університету Ганновера. На комп’ютерній томограмі чотирирічного кота кістки передніх лап були значно коротшими й товстішими, ніж у звичайної кішки, а одна з кісток передпліччя — помітно вигнутою. Голова при цьому не мала ознак карликовості: ні вкороченої морди, ні кулястої форми.

Заводчики мають свій жаргон: коротколапих манчкінів називають «стандартними» (standard), а котів зі звичайними лапами з тих самих послідів — «нестандартними» (non-standard). У цій статті ми пишемо простіше: коротколапі та зі звичайними лапами.

Як успадковуються короткі лапки

Позначимо варіант гена, що дає короткі лапки, літерою M, а звичайний — m.

• Mm — коротколапий манчкін. Кожен коротколапий манчкін має одну таку копію.
• mm — кіт зі звичайними лапами.
• MM — дві копії. Такі ембріони, імовірно, гинуть на ранньому терміні вагітності: у дослідженні 2020 року серед 42 коротколапих манчкінів жодного з двома копіями не виявили.

Звідси різниця між варіантами в’язок:

Це ймовірності, а не гарантія: у конкретному посліді співвідношення може бути будь-яким. Те, що в’язки двох коротколапих котів дають менші посліди, помічали і заводчики, і дослідники.

Кошенята зі звичайними лапами в послідах манчкінів — норма, а не «брак». Генетичний аналіз показав, що вони не несуть мутації, тож передати короткі лапки потомству не можуть. За стандартом WCF таких котів можна використовувати в розведенні, але не виставляти.

Що знайшли генетики

Спочатку було відомо лише, що ознака домінантна: це показали племінні дані, які TICA збирала з середини 1990-х. Згодом дослідники звузили пошук до ділянки хромосоми B1, а у 2020 році вийшли дві роботи, що вказали на конкретний ген.

1. Buckley R. M., Davis B. W., Brashear W. A. та співавтори (серед них Lyons L. A., Murphy W. J., Warren W. C.), 2020, PLoS Genetics, том 16, № 10, e1008926. Команда з Університету Міссурі, Техаського університету A&M та інших центрів зібрала новий, точніший геном кішки і знайшла у трьох неспоріднених котів з карликовістю складну структурну перебудову, яка порушує ген UGDH.
2. Struck A.-K., Braun M., Detering K. A. та співавтори (керівник — Distl O.), 2020, BMC Genetics, том 21, стаття 67. Ветеринарний університет Ганновера описав варіант у тому самому гені: випадіння приблизно 3,3 тисячі «літер» ДНК з невеликою вставкою. Його мали всі 42 перевірені коротколапі манчкіни, і не мали 15 манчкінів зі звичайними лапами та 203 коти інших порід.

Ген UGDH кодує фермент UDP-глюкозо-6-дегідрогеназу. Він потрібен для синтезу глікозаміногліканів — речовин, з яких частково складається хрящ і які впливають на сигнали росту кісток. Автори обережно називають цей варіант найімовірнішою причиною коротких лапок; як саме він вкорочує кістки, ще належить з’ясувати. Практичний результат уже є: генетичний тест показує, чи несе кіт мутацію.

Історія породи

Коротколапих котів описували й раніше: TICA згадує британський ветеринарний звіт 1944 року про чотири покоління таких тварин. Сучасна порода почалася в 1983 році в Луїзіані, коли Сандра Хокенедел підібрала вагітну коротколапу кішку й назвала її Блекберрі. Котика з її посліду на ім’я Тулуз вона віддала подрузі Кей Лафранс. Від цих двох котів і пішла порода; їх схрещували зі звичайними домашніми котами, щоб не звужувати генофонд.

У вересні 1994 року TICA прийняла манчкіна до програми розвитку нових порід, а з травня 2003 року порода має в TICA чемпіонський статус.

Хто визнає манчкінів, а хто ні

Для покупця в Україні з цього є практичний висновок: родовід манчкіна видають клуби систем WCF або TICA. «Родовід FIFe» на манчкіна бути не може.

Чи шкодять короткі лапки здоров’ю

Це найсуперечливіша тема навколо породи. Чесна відповідь така: великих досліджень здоров’я манчкінів немає, а позиції сторін сильно розходяться.

Що підтверджено

Кістки лап у коротколапих котів змінені не лише за довжиною. У дослідженні Університету Міссурі (Anderson L. M. та співавтори, Veterinary and Comparative Orthopaedics and Traumatology, 2021) у всіх п’яти котів з непропорційною карликовістю на рентгенограмах знайшли деформації кісток усіх кінцівок — викривлення і поворот кісток передпліччя та гомілки. МРТ хребта у двох котів патології не показала, а висновок щодо дегенерації міжхребцевих дисків автори назвали непереконливим. Вибірка дуже мала, тож це радше перше спостереження, ніж остаточна відповідь.

Остеоартрит

Британська організація UFAW (тепер Science for Animal Welfare) вважає, що незвичне навантаження на суглоби може підвищувати ризик остеоартриту, і радить не розводити котів з цією аномалією. Огляд породи на PetMD, перевірений ветеринаром, також називає манчкінів схильними до артриту і проблем з рухливістю. TICA, навпаки, наголошує, що хребет кішки влаштований інакше, ніж у собаки, тож короткі лапки не спричиняють проблем зі спиною, як буває в такс. Автори ганноверського дослідження написали, що коротколапі манчкіни мають коротші лапи без порушення здоров’я, — але вони обстежили лише кількох котів.

Лордоз і лійкоподібна грудна клітка

Лордоз (надмірний прогин хребта донизу) і pectus excavatum (лійкоподібна, «запала» грудна клітка) часто згадують як стани, на які варто зважати в цієї породи. Обидва вроджені; у важких випадках деформація грудної клітки може тиснути на серце і заважати диханню. Але як часто вони трапляються саме в манчкінів, великі дослідження не встановили.

Що з цього випливає

Короткі лапки — не лише зовнішність, а зміна будови скелета, і ризики для суглобів у дорослому та літньому віці відкидати не можна. Водночас твердження, що кожен манчкін неминуче хворітиме, даними теж не підтверджене. На практиці це означає:

• обирайте кошеня від батьків, яких оглядав ветеринар, і розпитуйте заводчика про їхнє здоров’я;
• покажіть кошеня ветеринару після переїзду і не пропускайте планових оглядів;
• стежте за вагою: зайві кілограми навантажують суглоби;
• якщо кіт перестав стрибати, кульгає, рухається скуто або важко дихає, зверніться до ветеринара, не чекаючи.

Ця стаття не замінює консультацію лікаря: оцінити стан конкретного кота може лише ветеринар.

Як короткі лапки впливають на щоденне життя

Манчкіни активні й допитливі. За описом TICA, вони швидко бігають, круто повертають і люблять ганяти іграшки. Ось що варто знати про побут:

• Стрибки. Манчкін не застрибне з підлоги на шафу одним махом. Він шукатиме шлях сходинками: стілець, диван, підвіконня. Висота стрибка в нього справді менша, ніж у звичайної кішки.
• Поза «кенгуру». Щоб роздивитися щось цікаве, манчкіни часто сідають на задні лапи, як кролик чи кенгуру.
• Сходинки й пандуси. Поставте їх до ліжка, дивана й улюбленого підвіконня — так менше навантаження на суглоби під час стрибків униз.
• Котячі комплекси — з низьким першим ярусом і широкими полицями.
• Лоток — з низьким бортиком, щоб заходити було зручно.
• Кігтеточки — і вертикальні, і горизонтальні, на зручній висоті.
• Годування порціями. PetMD радить не тримати миску повною весь час: манчкіни схильні набирати вагу, а вона додатково навантажує спину й лапи.
• Догляд за шерстю. Короткошерстих манчкінів достатньо вичісувати раз на тиждень, довгошерстих — двічі.

Про темперамент ми докладно писали в статті про характер манчкіна, а загальний огляд породи є в путівнику по манчкінах.

Коротко

• Короткі лапки — природна домінантна мутація; найімовірніша причина — структурний варіант гена UGDH (дослідження 2020 року в PLoS Genetics і BMC Genetics).
• Дві копії мутації несумісні з розвитком ембріона, тому в’язка двох коротколапих котів дає менші посліди.
• Кошенята зі звичайними лапами мутації не несуть.
• TICA і WCF визнають породу; CFA, FIFe і GCCF — ні.
• Ризики для суглобів і хребта обговорюються, але великих досліджень немає, тож регулярні огляди у ветеринара обов’язкові.

Якщо ви вже вирішили, що манчкін — ваша порода, подивіться кошенят, які зараз шукають дім.