Чому британці такі плюшеві: походження, шерсть і стандарт

Густа шерсть, яку хочеться гладити без кінця, круглі щоки й масивні лапи — саме так більшість людей уявляє британську короткошерсту. Цей образ не з’явився випадково: за ним стоять століття життя поруч із людьми, виставки вікторіанської Англії та ретельна робота заводчиків у XX столітті. Розповідаємо, звідки взялася «плюшевість» британців і що вона означає для життя з таким котом.

Від фермерських мишоловів до першої виставки

Британська короткошерста — одна з найстаріших порід Європи. Вважають, що її далекі предки потрапили на Британські острови разом із римлянами, а потім століттями жили на фермах, у портах і на вулицях міст, охороняючи припаси від гризунів. Від таких котів вимагали витривалості, міцного здоров’я й уміння подбати про себе.

У XIX столітті в Англії почали цінувати котів не лише як мисливців. 1871 року художник і великий шанувальник котів Гаррісон Вейр організував у лондонському Кришталевому палаці першу велику виставку котів — і місцеві короткошерсті коти були серед її учасників. Вейр також склав перші описи-стандарти, за якими судді оцінювали котів. Саме тоді почали описувати, яким має бути «правильний» британець.

Війни й друге народження породи

Дві світові війни ледь не знищили породу: у скрутні часи людям було не до розведення котів. Щоб відновити поголів’я, заводчики схрещували британців, що залишилися, з перськими котами та звичайними короткошерстими. Перські предки додали породі ще більшої округлості, масивності й густоти шерсті. Через перських предків у пометах іноді з’являлися й довгошерсті кошенята — від них походить британська довгошерста, яку деякі асоціації визнають окремою породою.

Робота дала результат: у 1950-х роках блакитний кіт на ім’я Brynbuboo Little Monarch став першим гранд-чемпіоном серед котів усіх порід у британській фелінологічній організації GCCF. Відтоді блакитний британець — справжній символ породи.

Секрет плюшевої шерсті

Шерсть британця коротка, дуже щільна й пружна: вона не прилягає до тіла, а ніби стоїть, тому під долонею відчувається як плюш. Американська асоціація CFA зазначає, що на квадратний дюйм шкіри в британця припадає більше волосинок, ніж у будь-якої іншої породи.

За цією шерстю не стоїть одна особлива мутація, як у висловухих чи кучерявих порід. Плюшевість — результат дії багатьох генів і багатьох поколінь добору: заводчики залишали в розведенні котів із найгустішою та найпружнішою шерстю.

А от знаменитий блакитний колір пояснюється простою генетикою. Блакитний — це «освітлений» чорний, і дає його рецесивний ген розбавлення. Кошеня буде блакитним, лише якщо отримає цей ген від обох батьків. Сьогодні, залежно від асоціації, стандарти визнають десятки забарвлень: однотонні, таббі, димчасті, черепахові, біколори, шиншили, колорпойнти.

Кругле — головне слово стандарту

Стандарти різних асоціацій відрізняються в деталях, але описують одного й того самого кота:

• велика кругла голова з повними щоками;
• короткий широкий ніс і великі круглі очі;
• невеликі заокруглені вушка, широко посаджені;
• компактне, міцне, мускулисте тіло з широкими грудьми;
• короткі сильні лапи й товстий хвіст із заокругленим кінчиком.

Коти зазвичай помітно більші й масивніші за кішок, а в дорослих котів часто формуються виразні щоки. Порода дорослішає повільно: остаточного розміру британці набувають приблизно до трьох років.

Колір очей залежить від забарвлення: у блакитних, чорних і кремових британців очі мідні чи насичено-помаранчеві, у срібних шиншил і таббі часто зелені, а в колорпойнтів — блакитні.

Важливо: округлість, якої вимагає стандарт, — це кістяк, м’язи й шерсть, а не жир. Здоровий британець щільний і міцний, але під шерстю в нього мають легко промацуватися ребра.

Що це означає в побуті

Особливості породи підказують кілька практичних правил:

• густу шерсть варто вичісувати щотижня, а під час линяння — частіше;
• плюш маскує зайву вагу, тож оцінюйте фігуру руками, а не очима;
• кошеня росте довго — не перегодовуйте його, «щоб швидше виросло», а раціон обговорюйте з ветеринаром;
• у спекотні дні котові в густій шубі знадобиться прохолодне місце для відпочинку.

Перські предки в родоводі — одна з причин, чому для британців актуальні деякі генетичні тести. Про це ми розповідаємо в статті «Здоров’я британської короткошерстої».

Більше про породу — на сторінці породи. Чи є зараз вільні кошенята породи, можна перевірити на сайті, а якщо ні — залиште заявку в листі очікування.